Дроблення бізнесу ФОП та податкове зловживання: законопроєкт 2026

Автор: Денис Корабльов

Дата оновлення: 11 Березня 2026

Ваш бізнес розподілений між кількома ФОПами? У такій ситуації податкова може розцінити структуру як дроблення бізнесу. Чи маєте декілька ФОПів у родині? Це здається зручним та вигідним варіантом. Але Мінфін готує законопроєкт, що закриває схеми, якими підприємці користувались роками.

У статті детально пояснимо: що таке дроблення бізнесу та чим воно відрізняється від легального поділу, що пропонує законопроєкт про податкове зловживання, які ознаки ухилення від податків шукає ДПС і що варто зробити вже зараз.

Що таке «дроблення бізнесу»

Дроблення бізнесу – це штучний поділ єдиного підприємства на кілька окремих суб’єктів, найчастіше ФОПів, з метою зменшити податкове навантаження. Формально це різні платники. Фактично – один бізнес. 

Навіщо це бізнесу? Головна мета – зберегти переваги спрощеної системи: фіксований єдиний податок, відсутність ПДВ-зобов’язань і простіша звітність. Тобто кожен з цих п’ятьох підприємців залишається в межах ліміту єдиного податку. А якби цей бізнес працював як одна юридична особа на загальній системі – він сплачував би 18% податку на прибуток і реєструвався платником ПДВ. Поділ дозволяє цього уникнути.

Чому це стало проблемою? За даними Мінфіну, такі схеми суттєво скорочують надходження до бюджету і створюють нерівні умови конкуренції – чесний бізнес, який працює на загальній системі, платить значно більше. Саме тому держава взялась за розробку окремого механізму протидії – і законопроєкт вже на столі.

Чинні норми та зміни в законопроєкті про податкове зловживання

«Дроблення бізнесу» – це не юридичний термін. У жодній статті Податкового або Кримінального кодексу такого поняття немає. Це народне формулювання, яке активно використовують ДПС і депутати – але не закон.

Проте відсутність окремої статті не означає відсутність відповідальності. Податкова і правоохоронні органи вже зараз кваліфікують дроблення через існуючі норми – статтю 212 КК України (ухилення від сплати податків). Тобто перевірки відбуваються, кримінальні справи відкриваються – просто не за окремою «статтею про дроблення», а за загальними нормами про ухилення. 

Коли застосовується стаття 212 ККУ? Тоді, коли сума несплачених податків дорівнює 4 млн 542 тис грн. Багатьом підприємцям ці кошти здаються величезними і «точно не про них». Але насправді достатньо мати всього 4-5 ФОПів на 2 групі, щоб наблизитись до цього ліміту.

Але гарна новина: є певний захисний механізм. Стаття 212 ККУ передбачає звільнення від кримінальної відповідальності, якщо підприємець самостійно сплатить донараховані податки і відшкодує збитки до офіційного притягнення.

Отже, навіть без нового закону бізнес вже несе реальні ризики: документальні перевірки, донарахування податків, штрафи та пеня – і потенційно кримінальне провадження.

Мінфін вже розробляє законопроєкт, який прямо стосується дроблення бізнесу. Поки це чернетка – але напрямок зрозумілий: держава готується закрити схеми, які раніше існували у «сірій зоні».

Нові норми законопроєкту:

1. Поняття «податкове зловживання». У Податковий кодекс планують додати нове поняття. Зловживанням вважатимуть операції, головна мета яких – зменшити податки, а не реальна господарська діяльність. Якщо ДПС вирішить, що операція підпадає під це визначення – пільги анулюються, а податки перераховують за загальними правилами. Простіше кажучи, податківці більше не обмежуватимуться формальною перевіркою – чи пройшов платіж, чи сплачено податок. Вони матимуть право суб’єктивно оцінювати суть операції та її реальну економічну доцільність. Це принципова зміна підходу. 

ст. 14.1.174 ПКУ «Податкове зловживання»

«Окрема операція (домовленість, дія), комбінована операція або низка операцій (домовленостей, дій), які не відповідають критеріям визнання комбінованої операції, основною ціллю або однією з основних цілей якої (яких) з огляду на всі відповідні факти та обставини є отримання платником податків податкової вигоди у вигляді несплати (неповної сплати) суми податків та/або звільнення від сплати податків або оподаткування, зменшення суми податкових зобов’язань…»

2. Розширення строків податкових перевірок до 7 років. Зараз стандартний строк – 3 роки. Якщо встановлять ознаки податкового зловживання – перевірка може охопити 7 років. Це означає, що операції, які здавалися давно закритими, можуть бути переглянуті заднім числом.

3. Анулювання пільг і підвищення ставок. Проєкт передбачає, що якщо операцію визнають податковим зловживанням – підприємець втрачає не лише переваги спрощеної системи. Податкова зможе анулювати будь-які пільги, якими він користувався, і перерахувати податки за підвищеними ставками за весь визнаний період. Фактично це означає: у разі доведення податкового зловживання те, що роками економилось на єдиному податку, може бути донараховано одним рішенням – разом зі штрафами і пенею за весь цей час.

4. Додаткові санкції. Якщо раніше при анулюванні спрощеної системи платник міг повернутися на неї через 1 рік, то тепер цей строк подвоюється. За новими нормами цей строк становитиме 2 роки.

5. Для середнього і великого бізнесу – ще кілька змін. По-перше, планують обмежити суму відсотків за кредитами, яку можна враховувати у витратах – не більше 30% від операційного прибутку компанії. По-друге, з’явиться податок на виведення активів за кордон – якщо компанія переводить майно або бізнес в іншу країну, це оподатковуватиметься. Для ФОПів і фізосіб ця норма не діє. Малого бізнесу ці зміни безпосередньо не стосуються – але якщо ви плануєте значне масштабування, варто мати це на увазі.

* Чинні норми актуальні на момент публікації. Проєктні норми можуть змінюватись.

Як податкова буде перевіряти дроблення бізнесу

Перевірка починається задовго до того, як інспектор з’явиться на порозі.

Банки

вони вже зараз є суб’єктами фінансового моніторингу і відстежують підозрілі патерни: великі надходження, кругові перекази, регулярні транзакції між пов’язаними рахунками. Якщо щось виглядає нетипово – банк ставить питання: звідки гроші, яка діяльність, чи сплачені податки. І передає інформацію далі – до ДПС.

ДПС

аналізує отримані дані: хто кому платить, з яких рахунків, з якою частотою і на яку суму. Інспектори приймають рішення щодо подальших дій. Якщо перевірка відкривається – вони запитують і вивчають документи: договори і акти виконаних робіт, кадрові документи, договори оренди приміщень, IP-адреси та дані з CRM-систем, банківські платежі і виписки.

БЕБ

 підключається на наступному етапі – коли податкова або інші органи бачать ознаки економічного правопорушення. У такому випадку може відкриватися досудове розслідування, під час якого перевіряють походження коштів, рух грошей між рахунками та реальність господарських операцій

Простіше кажучи: те, що банки вже роблять із великими надходженнями – скоро робитимуть і податківці.

Приклад: 

Чоловік має ТОВ, яке продає будматеріали. Дружина – SMM-спеціаліст, ФОП з КВЕДом 73.11 «Рекламні агентства». Щомісяця ТОВ перераховує їй кошти за «рекламні послуги». Єдиний замовник дружини – ТОВ чоловіка.

Податкова відкриває перевірку і запитує акти виконаних робіт. Але під час аналізу з’ясовується: у ТОВ немає сторінок у соціальних мережах, немає реклами на сайті, немає жодних слідів рекламної діяльності. Акти є – реальної роботи за ними немає.

Висновок податкової очевидний: ФОП дружини існує не для надання рекламних послуг, а для виведення коштів із ТОВ на спрощену систему і зменшення податкового навантаження. Це – класична ознака податкового зловживання.

Чек-лист: чи є у вашому бізнесі ознаки дроблення

Податкова збирає картину з деталей. І чим більше збігів – тим вищий ризик. Це – чек-лист ознак дроблення бізнесу або «податкового зловживання», на які податкова звертає увагу в першу чергу:

1. Немає економічного сенсу – є лише податкова вигода. Якщо єдина причина поділу між кількома ФОПами – уникнення загальної системи або ліміту доходу, це головна ознака. Питання просте: є реальне комерційне обґрунтування такої структури – чи лише бажання платити менше податків?

2. Гроші йдуть через одні руки. Кошти збираються на одному рахунку або контролюються однією особою і потім розподіляються між ФОПами. Кругові перекази і часті великі транзакції між пов’язаними підприємцями – ще один червоний прапорець.

3. Один персонал на всіх. Коли ті самі працівники обслуговують кілька ФОПів, а рішення, наприклад, щодо цін, закупівель і логістики приймає одна людина.

4. Спільна технічна інфраструктура. Однакові IP-адреси, спільні логіни до клієнт-банку або програмних РРО, єдині адміністративні акаунти. Або просто – відсутність окремого бухгалтерського обліку для кожного ФОПа.

5. Один бренд, одна клієнтська база. Єдина торгова марка чи бренд, однакова реклама та вивіска, і ті самі контрагенти переказують кошти на рахунки різних ФОПів.

6. Обороти ростуть, а бізнес – ні. Продажі збільшуються, але персонал і активи залишаються на тому самому рівні. Невідповідність між оборотами і реальними ресурсами – сигнал для перевірки.

7. Одне приміщення або обладнання на всіх. Кілька ФОПів працюють в одному офісі або використовують одне обладнання – без документів, які підтверджують розподіл витрат або прав користування.

Жодна з цих ознак окремо не є вироком. Але якщо кілька збігів виявляться одночасно – це вже підстава для поглибленої перевірки. Тому звірте ваш бізнес із цим чек-листом. 

Коли структура ФОП може привернути увагу податкової

Податкова зазвичай починає аналіз структури бізнесу, коли одночасно з’являється кілька таких ознак:

• кілька ФОПів отримують платежі від одних і тих самих клієнтів
• між рахунками ФОП регулярно відбуваються перекази коштів
• доступ до клієнт-банку здійснюється з однакових IP-адрес
• кілька підприємців використовують один сайт, бренд або рекламні акаунти
• бухгалтерію веде одна людина або одна компанія

Окрема ознака не означає порушення. Але якщо податкова бачить кілька таких збігів одночасно – це може стати підставою для додаткового аналізу або перевірки.

Реальний кейс перевірки дроблення бізнесу

Під час однієї з перевірок податкова проаналізувала мережу кав’ярень, яка була оформлена на кількох ФОПів. Усі підприємці працювали під одним брендом, використовували спільний склад і один персонал.

Під час перевірки встановили:

• продажі відбувалися через один сайт
• кошти між рахунками ФОП регулярно перерозподілялися
• бухгалтерію вела одна особа

Податкова дійшла висновку, що фактично це один бізнес, розділений між кількома ФОПами.

У результаті:

• спрощену систему анулювали
• податки перерахували за кілька років
• донарахували штрафи та пеню

Такий кейс показує, що для податкової важлива не лише юридична форма бізнесу, а й його фактична структура. Якщо кілька ФОПів працюють як єдина компанія — зі спільним брендом, персоналом і фінансовими потоками – податкова може визнати це дробленням бізнесу. У такому в

Який бізнес вважається легальним?

Поділ бізнесу між кількома ФОПами – не завжди дроблення. Закон це допускає. Але є чіткі умови.

Структура легальна, якщо кожен ФОП:

• веде окремий вид діяльності
• має власне майно, рахунки і клієнтів
• самостійно укладає договори і веде свій облік

Щодо сімейних ФОП, то туж ситуація така: те, що чоловік та дружина мають ФОП – це саме по собі не порушення.

Наслідки виявлення ухилення від сплати податків

Якщо податкова визнає структуру бізнесу дробленням – наслідки накладаються одночасно в кількох площинах. 

Фінансові:

• донарахування податків за перевірений період + пеня + штрафи
• анулювання всіх податкових пільг заднім числом (у тому числі на навчання чи іпотеку)
• скасування спрощеної системи заднім числом + перерахунок податків за загальними правилами
• підвищена ставка єдиного податку на перехідний період у кварталі анулювання: зараз 15%, за проєктом – 30%

Адміністративні:

• включення до реєстру ризикових платників
• блокування податкових накладних
• посилений контроль і частіші перевірки

Кримінальні:

• якщо сума ухилення велика – кримінальне переслідування за ст. 212 КК

Що робити, якщо є ознаки дроблення бізнесу?

Закон ще не прийнятий – але ризики вже існують. Радикально перебудовувати бізнес до появи фінального тексту закону – це зайве. Для початку, звірте свій бізнес із чек-листом. Тоді варто зробити профілактичні кроки.

1. Проведіть внутрішній аудит. Перевірте договори, акти, рахунки і платіжні потоки. Подивіться на свою структуру очима податкового інспектора – чи є очевидні «червоні прапорці»?
2. Усуньте явні ознаки дроблення. Для цього розмежуйте матеріальну база, поділіть клієнтів та рахунки між ФОПами.
3. Задокументуйте спільні ресурси. Якщо кілька ФОПів використовують спільне приміщення або обладнання – це має підтверджуватись реальними документами з розподілом витрат і прав користування.
4. Забезпечте економічну доцільність кожного ФОПа. Кожна одиниця структури має мати реальне комерційне обґрунтування.
5. Підготуйте доказову базу на випадок спору. Документи, які підтверджують самостійність кожного ФОПа, краще мати заздалегідь, ніж поспіхом збирати в розпал перевірки.
6. Найміть юристів. Самостійна оцінка власної структури має суб’єктивні обмеження. Юрист з досвідом податкових спорів побачить ризики, які зсередини не очевидні.
7. Слідкуйте за оновленнями законопроєкту. Будьте в курсі, як тільки законопроєкт набере чинності, тому стежте за офіційними джерелами: сайтом Мінфіну, Верховною Радою і порталом ДПС. Актуальне роз’яснення одразу ж опублікуємо в нашому блозі на buh.ua.