Іноземна компанія, а керуєте з України: коли виникають податкові ризики
Усе частіше підприємці й IT-компанії запитують: чи безпечно мати фірму в Естонії, ОАЕ, Великій Британії чи на Кіпрі, якщо команда, клієнти й рішення – в Україні. Якщо ви відкрили компанію за кордоном, найняли номінального директора, а бізнесом фактично керуєте зі свого ноутбука в Києві – для податкової це може бути не «міжнародна структура», а компанія без реальної присутності (substance).
Сьогодні важливі не лише інвойси, договори й красиві документи. Важливо інше: де реально ухвалюються рішення, хто виконує роботу і чи є в компанії фактична діяльність. Час «паперових» фірм за кордоном минає – і саме тут у бізнесу виникають найбільші податкові ризики.
У цій статті спокійно розберемо, що таке substance, коли іноземну компанію можуть визнати податковим резидентом України, що бачить податкова через CRS і КІК, і як побудувати структуру, яку можна пояснити документами й людьми.
Що таке substance і чому «паперова» фірма за кордоном більше не працює
Substance – це реальна економічна присутність компанії там, де вона зареєстрована: люди, які виконують роботу, функції, експертиза, фактична діяльність, а не лише адреса й банківський рахунок. Раніше для багатьох міжнародних структур вистачало договору й набору документів. Зараз підхід змінився – і в Україні, і у світі (завдяки міжнародному обміну даними).
Логіка податкової проста: якщо компанія за кордоном порожня – немає команди, рішень, реальної роботи, – можуть виникнути питання до її податкового статусу або до того, де фактично ведеться бізнес. І якщо відповідь – Україна, податкові наслідки можуть виникнути саме тут.
Місце ефективного управління: коли іноземну компанію можуть визнати резидентом України
Це одна з найпоширеніших помилок у міжнародних структурах. Формально у вас є іноземна компанія, іноземний директор і коректні документи. Але якщо клієнтів шукаєте ви, рішення ухвалюєте ви, команда працює з України, а директор за кордоном лише підписує папери – для податкової це може виглядати як компанія без реальної присутності.
Приклад: Компанія зареєстрована в Естонії. Формально директор проживає в Таллінні. Але всі переговори з клієнтами веде власник з Києва, він погоджує бюджети, наймає працівників і керує командою. У такій ситуації податкові органи можуть поставити питання про те, де фактично здійснюється управління бізнесом.
Тут ключове вже не питання «де зареєстрована фірма?», а питання «де фактично ведеться і керується бізнес?».
Коли іноземну компанію можуть визнати податковим резидентом України
З 1 січня 2022 року в Податковому кодексі (пп.133.1.5) діє правило: іноземна компанія може бути визнана податковим резидентом України, якщо її місце ефективного управління – в Україні. Тоді така компанія може підпадати під податок на прибуток в Україні на загальних підставах (ставка 18%).
За загальним правилом місце управління визначається в Україні, якщо виконується одна чи кілька умов:
| Основні критерії | Додаткові критерії |
|---|---|
| 1. Засідання виконавчого органу проводяться в Україні частіше, ніж деінде | 1. Управління банківськими рахунками компанії — з України |
| 2. Управлінські рішення й операційна діяльність ведуться переважно з України | 2. Бухгалтерський або управлінський облік — в Україні |
| 3. Фактичне управління компанією здійснюється переважно з України | 3. Управління персоналом — з України |
Важливо: значення має фактичне управління, навіть якщо формально повноваження має іноземний директор. Водночас компанія може й добровільно визнати себе податковим резидентом України. Чи є ризик у вашому випадку – залежить від конкретної структури, тому такі питання варто розбирати індивідуально.
«Консалтинг є, а людей немає»: роялті, послуги і ділова мета
Роялті й консалтингові послуги часто використовували, щоб вивести прибуток в іноземну компанію.
Але зараз податкова дивиться не лише на акт і договір – вона ставить просте питання: хто реально виконав цю роботу?
Якщо в компанії-виконавці немає команди, експертизи, листування, результату роботи й доказів, такі витрати можуть не визнати. У Податковому кодексі для цього є поняття ділової мети (розумної економічної причини) – пп.14.1.231: операція має давати економічний ефект, а не лише зменшувати податки. З 2022 року витрати на роялті та низку послуг нерезидентам без ділової мети можуть збільшувати об’єкт оподаткування.
І тоді замість оптимізації бізнес отримує ризик донарахувань. Це близько до логіки дроблення бізнесу: форма є, а реального економічного змісту – ні.
Бенефіціар тут, рахунок за кордоном: що бачить податкова через CRS
Маєте рахунок за кордоном? Податкова може отримати інформацію про такий рахунок через міжнародний автоматичний обмін даними. Україна приєдналася до CRS – автоматичного обміну фінансовою інформацією. Перший обмін ДПС здійснила 30 вересня 2024 року (за період 2-го півріччя 2023), далі – щороку.
Типовий приклад: бенефіціар в Іспанії, компанія в Англії, розробники в Україні, а рахунок – у європейському необанку. Для CRS така структура може стати сигналом для додаткової уваги: податкова може отримати інформацію про іноземні рахунки й контролюючих осіб через міжнародний обмін ще до того, як ви самі поясните логіку структури.
Детальніше про те, як працює обмін і що саме потрапляє у звіт, – у статті «CRS: чи дізнається податкова про закордонні рахунки». А про підтвердження походження коштів і блокування рахунків – у матеріалі про фінмоніторинг.
КІК: коли іноземна компанія стає вашим обов’язком звітувати
Якщо ви – резидент України і контролюєте іноземну компанію, у гру вступають правила контрольованих іноземних компаній (КІК) – стаття 39-2 Податкового кодексу. Це окремий обов’язок: подавати звіт про КІК і, за певних умов, сплачувати податок з її прибутку в Україні.
КІК і substance тісно пов’язані: спершу податкова бачить, що ви контролюєте іноземну компанію (зокрема через CRS), а далі – оцінює, де реально ведеться її діяльність. Що таке КІК, хто має звітувати, які строки і штрафи – докладно розписано в окремій статті «КІК: контроль, звітність, штрафи».
Не впевнені, чи витримає ваша структура податкову перевірку?
Фахівці buh.ua проаналізують вашу міжнародну структуру – місце управління, substance, договори й рахунки – і підкажуть, як зробити її прозорою та безпечною ще до першого запиту податкової.
Як побудувати структуру, яку можна пояснити
Сьогодні безпечніша не «красива» схема, а структура, яку можна пояснити документами, людьми й реальною діяльністю. Що це означає на практиці:
- Люди й функції в країні реєстрації – хтось реально виконує роботу, а не лише підписує документи;
- Експертиза й результат – є компетенції, листування, проміжні матеріали, готовий продукт;
- Управлінські рішення ухвалюються там, де компанія зареєстрована (засідання, протоколи, повноваження директора реальні);
- Договори відповідають фактам – те, що в акті, справді виконано тими, хто вказаний;
- Прозорі рахунки й походження коштів – платежі мають економічний сенс і підтверджені.
Якщо ви ведете зовнішньоекономічну діяльність, корисно навести лад і в українській частині: коректний ЗЕД-контракт і документи на валютні надходження, а також зрозумілі виплати з-за кордону. Якщо плануєте бізнес у США – варто заздалегідь розібратися, як відкрити компанію в США і як це оподатковується.
Часті помилки в міжнародних структурах
- Покладатися на номінального директора. Якщо рішення приймаєте ви з України, формальний директор за кордоном не створює реальної присутності.
- Думати, що рахунок за кордоном «не видно». Через CRS податкова може побачити рахунки й контролюючих осіб.
- Оформити роялті/консалтинг без ділової мети й виконавців. Без команди й результату витрати можуть не визнати.
- Ігнорувати КІК. Контроль над іноземною компанією – це окремий обов’язок звітувати, а не лише «закордонний актив».
- Робити структуру «під оптимізацію», а не під реальний бізнес. Що складніша й порожніша схема, то вищий ризик уваги при податковій перевірці.
Часті запитання (FAQ)
Чи можна мати компанію за кордоном і керувати нею з України?
Так, це законно. Але якщо фактичне управління відбувається з України, іноземну компанію можуть визнати податковим резидентом України (пп.133.1.5 ПКУ) з відповідними наслідками. Багато що залежить від реальної присутності компанії за кордоном.
Що таке substance простими словами?
Це реальна присутність компанії там, де вона зареєстрована: люди, які виконують роботу, функції, експертиза й фактична діяльність – а не лише адреса, директор і рахунок.
Чи бачить податкова мій рахунок за кордоном?
Так, податкова може отримувати інформацію про іноземні рахунки через CRS. Україна бере участь в автоматичному обміні CRS: ДПС може отримати дані про іноземні рахунки й контролюючих осіб. Перший обмін відбувся у вересні 2024 року.
Номінальний директор – це ризик?
Так, номінальний директор може створювати податкові ризики, якщо фактичне управління здійснюється з України. Якщо клієнтів шукаєте, рішення ухвалюєте і роботу організовуєте ви з України, формальний директор за кордоном не створює реального управління на місці – і структура може виглядати як компанія без присутності.
Чому можуть зняти витрати на роялті чи консалтинг нерезиденту?
Якщо в операції немає ділової мети (пп.14.1.231 ПКУ) або немає того, хто реально виконав роботу, такі витрати можуть не визнати, а бізнес – отримати донарахування.
Що таке КІК і чи стосується це мене?
Якщо ви резидент України і контролюєте іноземну компанію, ви можете підпадати під правила контрольованих іноземних компаній (ст.39-2 ПКУ): звітність і, за умов, податок. Деталі – у нашій статті про КІК.
Висновок
Головне питання сьогодні – не «де зареєстрована фірма?», а «де фактично ведеться і керується бізнес, і чи є в компанії реальна присутність?». Час «паперових» структур минає: CRS, правила КІК, місце ефективного управління й ділова мета працюють разом, і податкова все частіше дивиться на зміст, а не на форму.
Найрозумніше, що можна зробити, – не чекати запиту, а заздалегідь привести структуру в порядок: щоб її можна було пояснити документами, людьми й реальною діяльністю. Тоді міжнародна структура працює на бізнес, а не створює ризики.
Не впевнені, чи безпечна ваша міжнародна структура?
Розберемо вашу ситуацію: де фактично ведеться бізнес, які ризики за КІК і CRS і що варто змінити, щоб структуру можна було пояснити документами й людьми.
